Чи траплялося вам передбачати як далі буде розгортатися ситуація для іншої людини, коли ви спостерігаєте за чиєюсь поведінкою і передбачаєте наслідки її або його дій, в той час, коли для цієї людини результат стає повною несподіванкою? Прикладів вдосталь можна знайти в історії життя підлітків, та на жаль дорослі люди теж не завжди усвідомлюють свої дії в реальному часі.
Парадоксально, але вашу поведінку інші люди можуть бачити й оцінювати більш реалістично, ніж ви самі, навіть попри присутність в їхньому мисленні власних когнітивних упереджень, які можуть заважати робити правильні висновки.
Йдеться про так звані «сліпі плями» у психіці людини. Спочатку анатомічний термін «сліпа пляма» був адаптований у психологічному полі американськими дослідниками Е. Пронін, Д. І. Лінь та Л. Росс (2002).
«Сліпа пляма упередженості» — люди зазвичай помічають, коли хтось інший стає заручником помилок сприйняття, але відмовляються визнавати аналогічні помилки за собою.
Всі ми схильні до помилок сприйняття тією чи іншою мірою, хочемо ми того чи ні. Наші сліпі плями можуть бути добре помітні оточенню, але не нам самим. У міжособистісному аспекті це проявляється у розбіжності між нашим самосприйняттям та тим, як нас сприймають інші люди (Хін Шейла «Спасибі за відгук»).
Безперечно, інші не можуть знати вас краще, ніж ви знаєте або можете знати про себе. Але іншим краще видно вашу поведінку, а значить і у своїх судженнях про вас вони будуть спиратися на те, що бачать (вербальні й невербальні послання), ніж на те, як ви трактуєте власні мотиви або те, що ви про себе говорите.
Схема інформаційного шляху, яким ви презентуєте себе іншим людям:
Потреби / цінності думки / почуття / формулювання наміру / поведінка / вплив на інших / бачення іншими / зворотній зв’язок.
На кожному етапі цього ланцюга можуть бути розриви у вигляді спотворення сигналу — «сліпа пляма».
У психотерапевтичній практиці, ми часто зустрічаємося з розгубленістю клієнта, коли він або вона починає реально усвідомлювати масштаби непоінформованості про себе — «сліпих плямах» психіки. Про власні почуття та емоції, про свої глибинні потреби, про природу власних бажань та страхів. Все, що нами не усвідомлюється, може в певний час керувати нашим емоційним станом та нашою поведінкою, при впливі відповідних зовнішніх подразників.
Ми хочемо, щоб інші люди розуміли нас, але при цьому не маємо достатнього розуміння про самих себе.
Може це і є однією з вагомих причин міжособистісної самотності?
Необізнаність про себе самого закономірно призводить до спотворення сприйняття вас іншими людьми або інші дійсно можуть розуміти вас краще, ніж ви себе.
Для набуття цілісного сприйняття самого себе нам потрібна інша людина — усвідомлена, готова до прийняття, з балансом щирості та ввічливості.
Якщо вам пощастило, такою людиною може бути ваш подружній партнер або близький друг. Якщо не пощастило з партнером, або з другом, може пощастити з психотерапевтом. Та відверто кажучи, справа зовсім не у везінні, а у вашому виборі — усвідомленому та неусвідомленому.
Авторка: Наталія Шахрозан, психотерапевтка, засновниця SHAKH GROUP
В SHAKH GROUP Консалтинговому центрі гармонізації фізичного та ментального здоров’я, ми широко застосовуємо стратегії профілактики, спрямовані на зміцнення психічного здоров’я та покращення якості життя наших клієнтів. Центр надає психотерапевтичні і консультаційні послуги для дорослих та підлітків.
Дізнайтеся більше, поспілкувавшись з фахівцем сьогодні за телефоном +38 098 888-12-35 або в месенджері Telegram.