«Треба молити богів, щоб дух здоровий був у тілі здоровому» — фраза римського поета-сатирика Децима Юнія Ювенала, більше відома нам, як «У здоровому тілі — здоровий дух», мотивує людину до гармонійного розвитку — балансу між фізичним і духовним.
Зрозуміло, що здорове тіло не гарантує здорової психіки, але розлади психічної сфери, з більшою ймовірністю, призведуть до хворобливого тіла.
Психосоматичні розлади, цей біч сучасності набирає дедалі більш загрозливих розмірів.
«І як ми це тільки не лікували…» — зрештою, після «молитви богам», багаторічних страждань і поневірянь по лікарях загальної практики та вузькопрофільних фахівцях, хворий з пасивним очікуванням зцілення, вирушає до психіатра або до психотерапевта. І тільки тут починає осягати справжні причини власних тілесних і душевних страждань.
Соматоформні психосоматичні розлади — це комплексна проблема і вирішувати її потрібно теж комплексно. Однієї психотерапії з фармакотерапією теж буде недостатньо для людини, яка з дитячих років звикла свої душевні переживання опрацьовувати тілом. Високий рівень особистісної тривоги, наявність алекситимії — важливі чинники в розвитку психосоматичних розладів.
«Багатофакторність психосоматичних розладів: фізичні, психічні, генетичні, вплив довкілля, стресові події, їхнє особистісне сприйняття — взаємодіють між собою та змушують тілесні симптоми через напруження виражати внутрішні потреби» (С. Пфайфер “Психосоматика”).
Себе можу віднести до терапевтів, які все те, що пропонують клієнтам, перевіряють на собі. Мені пощастило з ранніх років полюбити спорт, але не пощастило уникнути психосоматичних розладів. Тому моє твердження звучатиме так:
«Наше емоційне життя потребує усвідомленості, а тіло потребує щоденної турботи, у вигляді вправ і фізичних навантажень».
І що старшими ми стаємо, то актуальнішим є це твердження.
У той час, коли ми зайняті помірними фізичними вправами, наш мозок зайнятий виробленням ендогенних опіатів — ендорфінів, які успішно пригнічують больові відчуття, нейтралізують дію стресових гормонів: адреналіну та кортизолу; викликають ейфорію та відчуття радості.
Так, наприклад, мої улюблені: біг — чудовий природний антидепресант, що знижує рівень тривожності та стабілізує настрій, а східні єдиноборства — підвищують психічну стійкість до стресових ситуацій, формують достатнє відчуття впевненості у власних силах, розвивають здатність усвідомлених тілесних відчуттів.
Окремий бонус спортивних тренувань:
- здорові та міцні кістки, суглоби, м'язи тіла;
- гарна постава;
- нормальна вага;
- зниження ризиків респіраторних і серцево-судинних захворювань;
- достатня кількість енергії тіла для бадьорого самопочуття протягом трудового дня.
Отже, соматоформні психосоматичні розлади — це комплексна проблема і вирішувати її потрібно теж комплексно.
Психосоматичні симптоми — це розмова нашого тіла з нашим розумом, це можливість достукатися до нашої свідомості, можливість звернути увагу на давню психологічну проблему.
Мені відгукується вираз д-ра С. Пфайфера (Психосоматика), про те що «симптом слід розуміти не як повідомлення про катастрофу, а як «сигнал енергії». Симптом, як можливість вивільнити пригнічену енергію й спрямувати її в позитивне річище.»
Останніми роками ми споглядаємо появу нових терапевтичних підходів, що поєднують у собі психотерапію і спортивну діяльність. Ці підходи можна об’єднати в одну загальну назву «Activity Therapy».
У контексті моїх особистісних цінностей і підходів до терапевтичних завдань ці нововведення для мене дуже цікаві, тішать перспективами їхнього широкого застосування в майбутньому і можливістю наукових досліджень — міцною доказовою базою будь-якого методу.
Activity Therapy — терапевтичний підхід, що дає змогу людям із проблемами психічного здоров’я брати участь у різних видах фізичної активності з метою розв’язання їхніх проблем і для поліпшення якості життя. Європейські та американські фахівці сфери психічного здоров’я широко впроваджують програми фізичної активності для людей, які мають проблеми з психічним здоров’ям. Ці програми підтримуються державою, крім того, проводяться наукові дослідження їхньої ефективності.
Приміром, учені Бернського університету (Швейцарія) підтвердили позитивний ефект спортивної та фізичної активності в разі депресії, завдяки яким знижується активність кортизолу, подібно до впливу психотропних препаратів:
“Метааналіз не дає змоги робити жодних висновків щодо того, як часто та як довго треба займатися щотижневим спортом, але можна бачити, що спорт і фізична активність полегшують депресію. Ми також змогли визначити, що ефективність спорту більша при депресивних розладах, ніж при тривожних розладах” (Mirko Wegner, ун-т Берна, 2014).
У спільній заяві про «Роль фізичної активності та спорту в психічному здоров’ї», професорсько-викладацький склад факультету фізичної медицини та Королівського коледжу психіатрів (Британія), зазначили, що одним зі способів поліпшення нашого психічного благополуччя та захисту психічного здоров’я, є регулярна участь у фізичній активності. Саме регулярність занять може підвищити самооцінку та зменшити стрес і занепокоєння. Фізична активність, зокрема, може бути використана під час лікування депресії, як самостійне лікування або ж як комбінована терапія з фармакотерапією та/або психотерапією.
Ми покладаємося на усвідомленість, як вибір, і на особисту дисципліну клієнта щодо власного здоров’я, в тому числі через регулярну фізичну активність. Але ми також розуміємо, що при депресивних розладах, «змусити» себе зайнятися спортом вкрай складно. Тоді включення фізичної активності в терапевтичний план, більш ніж виправдане. Питання «Як?».
У власній практиці, я рекомендую вправи й мотивую власним прикладом, а перший позитивний ефект регулярних тренувань, стимулює клієнта продовжувати вже без сторонньої мотивації.
Західні колеги пішли далі у вирішенні цього завдання. Так, американський терапевт, у минулому професійний тенісист, Фелікс Тейтлер, об’єднав свою любов до фізичної активності з психотерапевтичною практикою. Свої сесії з клієнтами він проводить не в кабінеті, а на тенісному корті, що, звісно ж, порушує звичний психотерапевтичний формат роботи з клієнтом. З усім тим, він спостерігає ефективність такого підходу: «під час гри Тейтлер не боїться показати свої емоції — радість або розчарування у виграші чи програші — раніше суворе «ні» для терапевтів». Програючи гру, він одночасно моделює «управління гнівом» і здатність контролювати своє розчарування, «не випадаючи з гри», демонструючи клієнту наочний досвід подолання стресової ситуації. Використання вправ як антидепресанту, крім психотерапії, — концепція не нова, але ось об’єднання фізичної активності з іншими аспектами терапії — ідея нова, суперечлива, але точно має шанс на життя.
Підсумуємо цитатою відомого письменника, який віддає перевагу заняттям бігом:
«Над бігунами часто сміються, мовляв, ці на багато що готові, аби жити якомога довше, але я гадаю, що більшість людей бігають зовсім не тому. Їм важливо не продовжити своє життя, а поліпшити його якість»
Авторка: Наталія Шахрозан, психотерапевтка, засновниця SHAKH GROUP
В SHAKH GROUP — Консалтінговому центрі гармонізації фізичного та ментального здоров’я — є можливість пройти курс з розвитку самодисципліни.
В SHAKH GROUP Консалтинговому центрі гармонізації фізичного та ментального здоров’я, ми широко застосовуємо стратегії профілактики, спрямовані на зміцнення психічного здоров’я та покращення якості життя наших клієнтів. Центр надає психотерапевтичні і консультаційні послуги для дорослих та підлітків.
Дізнайтеся більше, поспілкувавшись з фахівцем сьогодні за телефоном +38 098 888-12-35 або в месенджері Telegram.